Діалізна терапія є одним із найважливіших методів лікування хронічної ниркової недостатності та інших станів, за яких нирки перестають виконувати свої функції належним чином. Коли організм не здатний виводити надлишок рідини й продуктів метаболізму природним шляхом, діаліз стає життєво необхідним заходом. Він допомагає очистити кров від токсинів, регулює водно-сольовий баланс та знижує навантаження на інші органи, зокрема серце. З огляду на широкий спектр застосувань, діалізна терапія вважається важливим елементом сучасної нефрології та дає пацієнтам змогу підтримувати відносно нормальну якість життя протягом тривалого часу.

Що таке діалізна терапія

Діалізна терапія — це штучний метод фільтрації крові, що імітує роботу нирок. У здорової людини нирки видаляють з крові шкідливі речовини (сечовину, креатинін, зайві електроліти), а також надлишкову рідину, підтримують стабільний кров’яний тиск і оптимальний кислотно-лужний баланс. Коли через хворобу чи пошкодження нирки втрачають здатність виконувати ці функції, виникає потреба у діалізі.

У загальному значенні діаліз — це процес пасивного перенесення розчинених речовин через напівпроникну мембрану з області їх високої концентрації в область із нижчою концентрацією. У діалізній терапії використовується спеціальна апаратура або внутрішньочеревна порожнина пацієнта (залежно від виду процедури) для того, щоб очистити кров від продуктів метаболізму. Головною метою є не тільки видалення токсинів, а й регулювання рівня електролітів (натрію, калію, кальцію тощо) та води, щоби запобігти набрякам, зміні артеріального тиску та порушенням роботи серця.

Діалізна терапія є критично важливою для пацієнтів з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності (ХНН). Вона не лікує нирки, проте дає людині змогу продовжувати активне життя, поки не з’явиться можливість трансплантації чи покращиться стан власних нирок (у випадках гострих уражень).

Основні види діалізу

Існує два основних види діалізу: гемодіаліз і перитонеальний діаліз. Хоча обидва методи спрямовані на той самий результат — очищення крові від токсичних речовин, — їхні механізми виконання помітно відрізняються.

1. Гемодіаліз.Гемодіаліз вимагає використання апарату “штучна нирка”, який пропускає кров через спеціальний фільтр, що містить напівпроникну мембрану. Кров забирається з організму через судинний доступ (фістулу, катетер чи протезовану судину), надходить до апарату, де відбувається фільтрація, і очищена кров повертається назад до тіла пацієнта. Процедура зазвичай проводиться в діалізних центрах тричі на тиждень і триває приблизно 3-5 годин за сеанс. Частота й тривалість можуть змінюватися залежно від стану здоров’я пацієнта, рекомендацій лікаря та клінічних показників.

Гемодіаліз дозволяє швидко виводити надлишок води, відновлювати кислотно-лужний баланс і видаляти велику кількість токсичних речовин. Утім, через інтенсивний вплив на кровообіг він може викликати коливання артеріального тиску та інші ускладнення (судоми, головний біль, нудоту). Віддалені ризики включають проблеми з доступом до кровотоку (тромбоз фістули, інфекції тощо).

2. Перитонеальний діаліз.На відміну від гемодіалізу, перитонеальний діаліз відбувається в черевній порожнині пацієнта. Тут роль напівпроникної мембрани виконує очеревина (перитонеум). У тіло пацієнта хірургічно встановлюється катетер, через який у черевну порожнину вводиться спеціальний діалізний розчин. Завдяки різниці концентрацій токсини та надлишки електролітів і рідини переходять з крові в розчин. По закінченні певного часу розчин з відпрацьованими речовинами зливається, а черевна порожнина наповнюється новим. Процедура може виконуватися кілька разів на добу або автоматично в нічний час.

Перитонеальний діаліз дозволяє більш рівномірно “розвантажувати” організм, уникаючи різких перепадів тиску та рівня електролітів. Він часто проводиться вдома, що дає пацієнтам більшу незалежність. Проте, одним із ризиків є можливість інфікування очеревини (перитоніт), якщо не дотримуватися суворих правил стерильності.

Показання та можливі ускладнення

Основним показанням до діалізу є термінальна стадія хронічної ниркової недостатності, коли швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) падає до критично низьких значень (зазвичай нижче 15 мл/хв/1,73 м²). Також діаліз можуть призначати при гострих ниркових ушкодженнях, якщо рівень азотистих шлаків у крові перевищує безпечні норми, чи за наявності серйозних порушень водно-сольового й кислотно-лужного балансу.

Ускладнення діалізу пов’язані з індивідуальними особливостями пацієнта, видом діалізу та суворістю виконання рекомендацій. Найпоширенішими є:

  • Низький артеріальний тиск (гіпотензія). Часто виникає під час гемодіалізу через швидке видалення рідини.
  • Судоми та м’язові спазми. Пов’язані зі зміною рівня електролітів (зокрема натрію та кальцію) під час процедури.
  • Інфікування судинного доступу чи катетера. Може призвести до серйозних ускладнень, таких як сепсис або перитоніт.
  • Тромбози. Закупорка судин внаслідок згустків крові, що може ускладнювати проведення процедури.
  • Перитоніт. Запалення очеревини у разі порушення техніки виконання перитонеального діалізу.

Пацієнтам, які перебувають на діалізі, слід ретельно контролювати рівні електролітів, дотримуватися дієти з обмеженим вживанням білка, натрію, калію й фосфору, а також відстежувати будь-які незвичайні симптоми (болі, набряки, запаморочення тощо).

Поради для пацієнтів

  1. Дотримуйтеся рекомендованого режиму харчування та водного балансу.Обмеження в дієті є надзвичайно важливим чинником успіху діалізної терапії. Нирки не можуть ефективно фільтрувати зайві продукти метаболізму, тому надмірне вживання білка, солі або калію може призвести до накопичення токсинів і набряків. Крім того, слід стежити за кількістю спожитої води: надлишок рідини може спричинити перевантаження серця і викликати проблеми з артеріальним тиском.
  2. Контролюйте стан судинного доступу чи діалізного катетера.Своєчасно перевіряйте, чи немає ознак запалення, болю, почервоніння, набряку або підвищення температури навколо місця встановлення фістули чи катетера. Дотримуйтеся ретельних правил гігієни, щоб запобігти інфікуванню. Якщо відчуваєте незвичні симптоми, негайно зверніться до лікаря.
  3. Регулярно проходьте обстеження та аналізи.Крім стандартних вимірювань (креатинін, сечовина, рівень гемоглобіну, рівень електролітів), лікар може рекомендувати додаткові дослідження залежно від індивідуального стану та динаміки хвороби. Важливо суворо дотримуватися графіка візитів до нефролога, оскільки вчасне виявлення ускладнень забезпечує ефективніше лікування.

Загалом діалізна терапія дає можливість компенсувати втрату функції нирок і суттєво покращити самопочуття пацієнтів із тяжкими формами ниркової недостатності. Хоча вона вимагає дисципліни, зміни звичного режиму дня та підвищеної уваги до стану свого здоров’я, діаліз дозволяє людині залишатися активною, продовжувати навчання чи роботу та покращувати якість життя в довгостроковій перспективі. Якщо підтримувати тісний зв’язок із лікарем, стежити за показниками аналізів і дотримуватися рекомендацій, більшість пацієнтів можуть успішно контролювати свій стан і уникати серйозних ускладнень.